- не
перевищуйте владу у стосунках з дитиною. Батьки, які виступають у ролі головної
дійової особи, мають похмурий незадоволений вираз обличчя, втручаються у дитячі
ігри, карають і вказують що, як і коли робити;
- не будьте
егоїстом, не покрикуйте на дитину при найменших відхиленнях від установлених
вами еталонів її поведінки (дитина заважає вам відпочивати, випадково щось
розбила чи розлила, порушує заборону їздити на велосипеді, гратися тощо). Не
посилайтеся на зайнятість, головний біль, погане самопочуття;
- не
проявляйте свої лінощі у відносинах з дитиною, що виявляються в непослідовності
у вимогах, у стилі виховання, у небажанні відмовитися від своїх справ та
захоплень;
- не будьте
хвальковитим, не хизуйтесь будь-якими успіхами своєї дитини. Не реагуйте
хворобливо на успіхи інших дітей. Будьте скромними, вчіть скромності свою
дитину. Завжди враховуйте здібності і інтереси своєї дитини;
- не будьте
надмірно принциповим. Принциповість не завжди виправдана, але мають
упередження, що коли вони так сказали, то так і має бути, навіть якщо їх вимоги
не завжди виправдані. У результаті такої принциповості батьки не рідко вдаються
до фізичних покарань, позбавляють дитину прогулянки, забороняють улюблені ігри,
не розмовляють з нею тощо.
Пам’ятайте:
Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності.
Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою.
Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
Дитина щаслива тоді, кола вона вірить в найдорожчих людей – в батька і матір.
Комментариев нет:
Отправить комментарий