КАЗКА ЧИ КАЗКОТЕРАПІЯ?

КАЗКА ЧИ КАЗКОТЕРАПІЯ?

Що таке казки? Чарівні історії про принців і принцес із казкових королівств? І так, і ні. Насправді казки можуть дуже багато, їх потенціал величезний: ними можна просто зацікавити дитину, приспати її на ніч, надихнути на зміни, справити ви­ховний ефект і навіть вирішити якусь психологічну проблему. Чому ж кожного малюка так цікавить казка? І турботливі батьки, і педагоги, і психологи постійно шукають відповіді на це запитання. Ми обговорюємо різні методи виховання та навчання, створюємо нові моделі, програми. Але незмінним помічником у вирішенні цих завдань була, є і буде казка.

Усі ми родом з дитинства. І найперше, що постає в наших думках, згадуючи цю прекрасну пору, — казка.

Її можливості безмежні! Мова казки близька дитині, емоційна, захоплююча, герої наділені незвичайними силами та можливостями.

Різні наукові джерела по-різному тлумачать поняття «казка».

Казка — це:

•  цікава вигадана історія про події, яких не може бути в реальному житті;

•  форма спілкування та передачі досвіду;

•   вид художньої прози, що походить від народних переказів;

•   порівняно коротка розповідь про фан­тастичні події та персонажі;

•   засіб формування у свідомості дитини позитивного образу — уявлення, певного іде­алу — носія бажаних поведінкових якостей і реакцій.

Казкотерапія — це:

•   процес утворення зв'язків між казкови­ми подіями і поведінкою в реальному житті: процес перенесення казкових смислів у ре­альність;

•   напрям практичної психології, що до­зволяє формувати характер дитини, викорис­товуючи для цього ресурси казки;

•   терапія середовищем, особливою каз­ковою атмосферою, в якій можуть вияви­тися потенційні риси особистості, щось не­реалізоване; може матеріалізуватися мрія; а головне — виникає відчуття захищеності, з'являється смак таємниці;

•   лікування казками: спільне з клієнтом відкриття тих знань, які живуть у душі і в цей момент є цілющими;

•   розкриття внутрішнього та зовнішнього світу, осмислення пережитого, моделювання майбутнього, процес підбору кожному клієн­ту своєї особливої казки;

•   напрям практичної психології, який, ви­користовуючи метафоричні ресурси казки, дозволяє людям розвинути самосвідомість, стати самими собою і побудувати особливі до­вірчі, близькі стосунки з оточуючими; одна з проективних методик аналізу особистості, один зі способів більше дізнатися про себе;

•   інтегрована діяльність, у якій дії уявної ситуації пов'язані з реальним спілкуванням, спрямованим на самостійність, активність, творчість, регулювання дитиною власного емоційного стану.

Казкотерапія як інструмент передачі досвіду «з вуст в уста» — це спосіб виховання в дитини особливого ставлення до світу; спосіб передачі необхідних моральних норм і правил. Ця інформація закладена у фольклорних каз­ках, переказах, думах, притчах. Саме казкові історії, в яких вкладено життєвий досвід стар­ших поколінь, допомагають дитині зрозуміти закони, за якими існує дійсність.

Казкотерапія як інструмент розвит­ку — це слухання, придумування й обгово­рення казки, внаслідок чого в дитини розви­ваються необхідні для ефективного існування фантазія, творчість. Дитина засвоює основні механізми пошуку та прийняття рішень.

Казкотерапія як психотерапія. У цьому випадку робота над казкою спрямована без­посередньо на лікування і допомогу клієнту. Казкотерапевт створює умови, в яких клієнт, працюючи з казкою (читаючи, придумуючи, ро­зігруючи, продовжуючи), знаходить рішення своїх життєвих проблем і труднощів.

Казка несе для нас важливі ідеї:

·  Навколишній світ живий! Ця ідея важ­лива для формування бережливого й осмис­леного ставлення до навколишнього світу.

·  Речі, які ожили, здатні діяти само­стійно і мають право на своє самостійне жит­тя. Ця ідея важлива для формування поваги до життя та діяльності кожної людини, виховує гуманізм.

·  Розмежування добра і зла, перемога добра. Ця ідея формує соціально-позитивні стереотипи поведінки.

·  Найцінніше дістається через випро­бування. Ця ідея важлива для формування механізму бачення і досягнення мети.

·  Навколо людей є безліч помічників. Ця ідея важлива для формування самостійності і довіри до навколишнього світу.

Традиційні види роботи з казкою:

·        читання

·        розповідь

·        бесіда

·        драматизація

·        інсценування

Нетрадиційні технології роботи з казкою:

·        переплутування сюжетів і героїв

·        змінювання характеру героя

·        змінювання місця, часу події

·        змінювання кінцівки казки

·        складання казки за схемою